Капілярний забір крові все частіше використовується для лабораторних досліджень у необхідних обсягах та максимально неінвазивно. Зараз в лабораторній практиці забір проводять за допомогою мікропробірок. Також капілярних забір проб сприяє широкому використанню в point-of-care діагностиці.
Зразки капілярної крові – це насамперед артеріальна кров, хоча вони містять невідомі частки крові з венул, артеріол та капілярів, а також з інтерстиціальної та внутрішньоклітинної рідини.
Хоча забір капілярної крові має ряд переваг над венозним, але має більший ризик неправильних результатів тестування. Крім того, концентрації аналітів можуть відрізнятися між капілярною та венозною кров’ю, що потенційно може скасувати стандартні контрольні діапазони на основі венозної крові.
Також недоліком є те, що забір крові капілярної крові не можна використовувати для пацієнтів зі зневодненням, набряками або з поганим кровообігом. Ці групи пацієнтів досить поширені серед стаціонарних хворих та у відділеннях швидкої допомоги.
Для отримання достовірних результатів, необхідний адекватний забір капілярної крові.
А як правильно проводити забір капілярної крові?
Підготовка пацієнта
Забір проводять вранці (з 8:00 до 10:00) натще. Останній прийом їжі – не раніше ніж 12 годин до забору. Також не рекомендують палити
Перед початком процедури необхідно підготувати необхідний інструментарій, промаркувати пробірку, вказати ім’я пацієнта та інші необхідні дані, помити руки, обробити їх антисептиком, дочекатися його висихання та одягнути рукавчики.
Де проводити забір крові?
Вибирати варто палець без ознак ціанозу та набряку. Зазвичай лаборанти проводять забір на 1-й фаланзі 2, 3 або 4 пальця. Перед початком необхідно зігріти руки пацієнта.
Який порядок забору крові?
Ватний диск змочити спиртовим розчином
Взяти палець пацієнта або масажувати його, щоб покращити кровообіг
Другою рукою протерти місце уколу попередньо змоченим ватним диском та почекати до його висихання
Швидким рухом зробити прокол шкіри
Викинути скарифікатор в контейнер для відходів
Перші краплі крові витерти стерильним ватним диском та викинути його в контейнер для відходів
Набрати кров в мікропробірку або капіляр до мітки
Притиснути місце уколу змоченим у спиртовий розчин ватним диском. Попросити пацієнта самостійно затиснути його на декілька хвилин
Перевернути пробірку у вертикальне положення, щоб кров перемістилася з капіляра у пробірку
Викинути капіляр в контейнер
Закрити пробірку кришечкою та декілька разів перевернути пробірку для змішування крові з наповнювачем
Керівні принципи CLSI та ВООЗ чітко визначають усі етапи забору капілярної крові, включаючи рекомендації щодо вибору місць та вирішення порядку відбору. В інструкціях також прописані дії, які слід вжити, якщо кров перестала текти, чи потрібно продовжувати забір крові, чи перейти до венозного забору у разі ускладнень.
Більше про це читайте в статті за посиланням: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4210255/
Comments